Рекомендації для батьків та педагогів, щодо дітей з гіперактивною поведінкою
- Роботу з гіперактивною дитиною будуйте індивідуально. Дитина завжди повинна перебувати перед очима вчителя. Оптимальне місце в класі для гіперактивної дитини - перша парта навпроти стола вчителя або в середньому ряду.
- Змініть режим уроку, більше включайте фізкультхвилинок. Дозвольте гіперактивній дитині через кожні 20 хв підводитись і ходити класом. Перевіряйте знання гіперактивної дитини на початку уроку. Великі завдання розбивайте на окремі частини, контролюючи виконання кожної з них.
- Спрямовуйте енергію дитини в корисне русло, пропонуючи вимити дошку, роздати зошити, тощо. Також доцільно залучати й заохочувати надмірно активних учнів до пасивних ігор, що вимагають концентрації уваги (сортування предметів, порівняння, складання пазлів, та ін). Такі завдання дають змогу розслабитися, що надзвичайно важливо для гіперактивної дитини.
- Зухвала поведінка дитини – це спосіб привернути вашу увагу. Не залишайте дитину на перерві без відпочинку, у якості покарання. Обговоріть з дитиною її поведінку – що можна робити, а що ні.
- Не потрібно наполягати щоразу, щоб учень вибачився в разі виникнення порушень. У багатьох випадках, коли він заспокоїться, варто зробити вигляд, що нічого не сталося.
- Пам'ятайте про нейропсихологічні особливості гіперактивної дитини: якщо її заставляти сидіти нерухомо, то в неї різко знижується рівень активності мозку. Тобто в процесі навчання гіперактивній дитині рухова активність допомагає.
- Для утримання уваги дитини з гіперактивністю необхідно користуватися тактильними прийомами (доторкніться до плеча дитини, погладьте його по голові, візьміть за руку або використати спеціальний жест).
- Навчити дитину керувати своїми емоціями допоможуть «агресивні завдання». Наприклад, хочеш битися — бий, але не однокласників. Ось тобі молоток — забивай (витягуй, рівняй) цвяхи, випрямляй (згинай).
- Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих приятелів.
- Оберігайте дитину від втоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.
- Гіперактивні діти не сприймають заборон і покарань, зате чудово реагують на похвалу. Тому бажано частіше хвалити за успіхи, навіть незначні. Створюйте ситуації, у яких гіперактивна дитина може продемонструвати свої сильні сторони.
Пам'ятайте: з дитиною необхідно домовитись, а не зламати її.
Запам’ятайте, гіперактивність — це не поведінкова проблема, не результат поганого виховання, а медичний і нейропсихологічний діагноз. Проблему гіперактивності неможливо вирішити вольовими зусиллями, авторитарними вказівками і переконаннями.
